середа, 5 грудня 2012 р.

ЩО ТАКЕ ЯДЕРНЕ БОМБАРДУВАННЯ ХІРОСІМИ ТА НАГАСАКІ?


ЩО ТАКЕ ЯДЕРНЕ БОМБАРДУВАННЯ ХІРОСІМИ ТА НАГАСАКІ?


Це – ядерні атаки японських міст Хіросіми та Нагасакі, здійснені збройними силами США наприкінці Другої світової війни. 6 серпня 1945 року атомна бомба «Малюк» була скинута на Хіросіму, а 9 серпня 1945 року бомба «Тов стун» – на Нагасакі. Це були єдині випадки використання ядерної зброї у цій війні.

Які причини бомбардування японських міст?
Японія була союзником Німеччини у Другій світовій війні. Саме тому ще в жовтні 1944 року біля острова Лейте сталася найбільша морська битва Другої світової війни між японським та американським флотами. Японія після поразки втратила свої позиції. Захопивши острів Іводзіма, американці приступили в квітні до операції «Айсберг», що передбачала висадку десанту на острів Окінава. У ході операції із захвату цього острова загинуло більше 12 тисяч американських солдатів (втрати японців складали від 100 до 125 тисяч солдатів і від 40 до 150 тисяч мирних жителів). Після капітуляції Німеччини війна в Європі закінчилася. Передбачалося, що воєнні дії проти Японії можуть затягнутися до кінця 1946 року і обійдуться для американців в один мільйон загиблих. Це була одна з причин застосування США атомної зброї, хоча ця акція носила більше політичний характер.
 Де взялася атомна бомба?
11 жовтня 1939 року група єврейських фізиків, які втекли з Європи від переслідувань нацистів до США і переймалися тим, що Німеччина зможе першою у світі винайти ядерну зброю, написали листа президенту США, Франкліну Рузвельту, в якому пропонували йому запустити програму з розробки американської ядерної зброї. У листі були позначені місцезнаходження тогочасних уранових покладів у світі. Зазначалось, що європейські уранові поклади знаходяться в Чехії і перебувають під контролем німців, тому США варто було якомога швидше заволодіти урановими покладами в Конго. За порадою фізиків Рузвельт організував Дорадчий комітет у справах урану, але не виявив великого інтересу до проблеми розробки ядерної зброї, оскільки на той час ймовірність її створення була невисокою. За два роки, у липні 1941, фізики Отто Фріш та Рудольф Пейерльс, які переховувалися від німців у Великій Британії, зробили підрахунки критичної маси урану, упорядкували матеріали з основних принципів роботи ядерної бомби і зробили доповідь для комітету, що працював над розробкою ядерної зброї. Тоді вперше з’ясувалося, що ядерну бомбу можна справді виготовити і що вона може мати розміри, достатні для транспортування її бомбардувальником. Рузвельт дізнався про зміст цієї доповіді й у червні 1942 року запустив таємний «Манхеттенський проект» із розробки ядерної зброї.
Чому США скинули бомби саме на міста Хіросіма та Нагасакі? 27 квітня 1945 року відбулася перша нарада Комітету Збройних сил США з визначення цілей бомбардування. На ній було встановлено критерії їх відбору, які зводилися до такого:
• Площа цілі мусить бути не менше 4,8 км в діаметрі, а в її околицях повинні бути житлові масиви.
• Ціль повинна знаходитися на проміжку між Токіо і Нагасакі.
• Ціль повинна мати високе стратегічне значення. На основі цих критеріїв було обрано 17 місцевостей, що називалися «об’єктами дослідження». З цих 17 були вилучені ті міста, які вже зазнали руйнувань в результаті стратегічних бомбардувань авіації США. Згодом до критеріїв відбору була додана умова, згідно з якою місцевість для здійснення ядерного бомбардування мусила мати належний рельєф, щоб можна було зрозуміти силу ударної хвилі. Враховуючи новий критерій, на другій нараді вирішили зупинитися на 4 містах – Кіото, Хіросімі, Йокогамі та Кокурі. Проте тут виникла суперечка між науковцями і військовими щодо доцільності бомбування японської стародавньої столиці Кіото, в результаті чого Кіото замінили на місто Ніїґата. На черговій нараді Комітету Збройних сил США було вирішено вилучити Йокогаму зі списку міст-цілей, а на її місце поставити Нагасакі. Таким чином, остаточний вибір впав на Хіросіму, Кокуру, Ніїґату і Нагасакі. 25 липня 1945 року президент США Трумен віддав наказ про проведення ядерного удару по Японії. Бомбування потрібно було здійснити «особливою бомбою» після 3 серпня за умови гарної погоди. Його здійснення було тимчасово відкладене через погану погоду.
Хто з військових виконав наказ про бомбардування?
Відкрити нову атомну еру в історії людства випало екіпажу літака В-29 під командуванням полковника Тіббетса. Американці схильні до сентиментів: бомбу, вагою 5 тонн, назвали м’яко – «Малюк». А командир екіпажу зробив на борту літака надпис «Енолу Гей» – це ім’я його матері. Тіббетс і через десятки років після бомбардування писав, що він ніколи не відчував каяття совісті. Перед вильотом екіпаж відвідав церкву. Невідомо, чи молилися льотчики за душі тих, хто повинен був незабаром померти страшною смертю. Скинута ними бомба «Малюк» вибухнула на висоті 600 м. Один із членів екіпажу, капітан Роберт Льюїс, того ж дня за гарячими слідами зробив декілька записів у своєму щоденнику. Ось деякі: «Спалах був жахливим. Через 15 секунд ми відчули два сильні удари – до літака дійшли турбулентні потоки. Ми розвернули машину так, щоб можна було бачити наслідки вибуху. Люди горіли, мов свічки... Всі в літаку втратили дар мови. Грибоподібну хмару було видно і через півтори години зворотного польоту, на відстані 400 миль. Боже! Що ми накоїли! Скільки ж людей ми вбили!».
 Яка кількість жертв цих ядерних вибухів?
Загальна кількість загиблих після бомбардування сягала від 90 до 166 тисяч осіб у Хіросімі та від 60 до 80 тисяч осіб – у Нагасакі. А із серпня по грудень 1945 року кількість тих, які померли від ран і хвороб, спричинених радіацією, виросло майже до півмільйона осіб в обох містах.
 Якими були міста перед бомбардуванням?
Хіросіма була одним із найбільших міст Японії, політико-економічним центром регіону Тюґоку. Її заснували самураї роду Морі наприкінці XVI століття як містечко при рівнинному замку у дельті річки Ота, що впадала у Внутрішнє Японське море. У першій половині ХХ століття Хіросіма славилася великою кількістю освітніх закладів. Тут знаходилися Хіросімська вища педагогічна школа, Хіросімська жіноча вища педагогічна школа, Інститут гуманітарних та природничих наук, Особлива інженерна школа та інші. Зокрема Хіросімська вища педагогічна школа була другою за величиною після однойменної токійської школи і служила постачальником освітніх кадрів для всієї Західної Японії. Водночас Хіросіма була великим військовим містом. Під час японсько-китайської війни 1894–1895 років вона виконувала функції столиці країни – в місті перебував генеральний штаб Збройних сил Японії, а також проходили тимчасові засідання японського парламенту. Це стало поштовхом до розвитку місцевої воєнної інфраструктури. Місто Нагасакі в 1945 році розташовувалося в двох долинах, по яких текли дві річки. Гірський хребет розділяв райони міста. Забудова мала хаотичний характер: із загальної площі міста –90 квадратних кілометрів – житловими кварталами було забудовано 12. Будинки в основному мали дерев’яні обштукатурені стіни і черепичні дахи, хоча в діловому центрі, що розташовувався поряд із портом, були кам’яні будівлі. Під час Другої світової війни місто, яке було крупним морським портом, набуло особливого значення як промисловий центр, в якому було зосереджено сталеливарне виробництво. У міст і виготовлялися гармати, кораблі та інша бойова техніка. Нагасакі не піддавалося великомасштабним бомбардуванням до вибуху атомної бомби, проте ще 1 серпня 1945 на місто було скинуто декілька фугасних бомб, які пошкодили верфі та доки. Бомби влучили також у сталеливарний і гарматний заводи Міцубісі, в Медичну школу та госпіталь. Руйнування були відносно невеликі, проте після цього бомбардування частина населення була евакуйована в сільські райони (в основному школярі). Таким чином, на момент атомної атаки населення міста дещо зменшилося.
 Які наслідки бомбардування?
У 500-метровій зоні епіцентру вибуху спалах і ударна хвиля сталися одночасно. Ті, хто знаходився найближче до епіцентру вибуху померли миттєво, їхні тіла перетворилися на вугілля. Птахи, що пролітали поряд, згорали в повітрі, а сухі матеріали, такі як папір, запалали навіть на двокілометровій відстані від епіцентру. Світлове випромінювання випалювало темний малюнок одягу в шкірі і залишало силуети людських тіл на стінах. Люди, що знаходилися поза будинками, описували засліплюючий спалах світла, з яким одночасно приходила хвиля задушливого жару. Вибухова хвиля для всіх, хто знаходився поряд з епіцентром, йшла майже негайно, збиваючи їх із ніг. Ті, що знаходилися в будівлях, уникли дії світлового випромінювання, але не вибухової хвилі – уламки скла вражали більшість кімнат, а всі будівлі, окрім найміцніших, руйнувалися. Одного підлітка вибуховою хвилею викинуло з будинку. Він пролетів через всю вулицю, а його будинок завалився за спиною. Протягом декількох хвилин 90% людей, що знаходилися на відстані 800 метрів і менше від епіцентру, були мертві. Вибуховою хвилею були вибиті шибки у вікнах на відстані до 19 кілометрів. Ті, хто знаходився в будівлях, думали, що в них потрапила авіабомба. Численні невеликі пожежі, які одночасно виникли в місті, незабаром об’єдналися в один великий вогненний смерч, що створив сильний вітер швидкістю 50–60 км/год. Вогняний смерч захопив понад 11 кв. км міста, знищивши всіх, хто не встиг вибратися за перші декілька хвилин після вибуху. За спогадами очевидців, Хіросіма враз перетворилася на пекельне «місто смерті». Атомний вибух над Нагасакі охопив район площею приблизно 110 квадратних кілометрів, із яких 22 припадало на водну поверхню і 84 були заселені частково. Згідно зі звітом префектури Нагасакі, «люди і тварини загинули майже миттєво» на відстані до одного кілометра від епіцентру. Майже всі будинки в радіусі двох кілометрів були зруйновані, а сухі легкозаймисті матеріали запалали на відстані до трьох кілометрів від епіцентру. Із 52 000 будівель в Нагасакі, 14 000 були зруйновані і ще 5 400 серйозно пошкоджені. Лише 12% будівель залишилися неушкодженими. Хоча в місті не виникло вогняного смерчу, спостерігалося багато локальних пожеж.
 Чи живуть зараз люди в Хіросімі та Нагасакі?
Починаючи з 1949 р., Хіросіму відновлювали. Сьогодні це знову квітуче місто, в якому проживає більше мільйона жителів. Каркаси колишньої Торговельної палати, будівлі, в епіцентрі руйнувань, залишені так, як вони були: обвуглені та розчавлені. Тепер ці розвалини називають «Собором атомної бомби». Парк Миру в колишньому центрі міста був створений під девізом «Другій Хіросімі – ні!». Там знаходиться меморіальний Музей Миру – одна з найпохмуріших та найбільш хвилюючих експозицій на земній кулі. Пам’ятник, зроблений за проектом Танге Кендзо на братській могилі, чимось нагадує доісторичну архітектуру корінних жителів Японії. Усередині знаходиться скринька, де записані імена всіх загиблих. Місто Нагасакі сьогодні є одним із найпопулярніших туристичних центрів Японії. Воно відоме як мальовниче портове місто, де гармонійно поєдналися японські традиції із західним християнським світоглядом. Нагасакі часто називають «маленьким Римом» Японії. У ньому проживає найбільша християнська община країни, а кількість місцевих церков, перевищує кількість синтоїстських святилищ і буддистських монастирів разом узятих. Після війни у 1955 році для вшанування загиблих у місті було споруджено Парк Миру. Епіцентр вибуху атомної бомби перетворено на невеликий парк, у середині якого стоїть напівзруйнована колона собору Уракамі. Вона перенесена сюди з уламків собору, що знаходився за 500 м від центру вибуху. Нині – це символ християнської молитви за мир. 1 квітня 1997 року Нагасакі було зараховане до центральних міст Японії.

Немає коментарів:

Дописати коментар