пʼятниця, 21 грудня 2012 р.

Урок 267 (читання) Тема. Загадки пригадаємо, нові прочитаємо. Урок-подорож


Урок 267 (читання)
Тема. Загадки пригадаємо, нові прочитаємо. Урок-подорож
Мета: продовжувати вчити дітей відгадувати загадки, виділяючи основні ознаки предметів; ознайомити учнів з різними видами загадок; формувати вміння аналізувати навчаль­ний матеріал, порівнювати, визначати головне; тренувати спостережливість, уважність; розвивати образність мовлення учнів; виховувати любов до природи, вчити працювати спільно.
Обладнання: малюнки птахів та їх гнізд; картки для парної роботи; кросворд.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Весела, а не пісня.
Розумна, а не книга.
Коротка, а не приказка.
Народна, а не казка.
Що це?
— Правильно, діти, це загадка. Сьогодні ми будемо продовжу­вати відгадувати різні загадки, подорожуючи містом Акдагаз. На чому ж ми вирушимо у путь? Здогадайтесь. Це новий, зручний, по­рожній, комфортний а __________с. (Автобус) Отже, вирушаємо!
План подорожі
1. Науково-довідкова зупинка.
2. Зупинка — головна площа Відгадайка.
3. Зупинка Акровірш.
4. Зупинка Читайко.
II. Робота над темою уроку
Науково-довідкова зупинка
• Уточнення знань про загадку.
— Що ж таке загадка?
Загадка — широко поширений жанр народної творчості. Для загадок властиві образні зображення якогось предмета чи явища, або дотепне запитання з метою виявлення кмітливості того, хто від­гадує.
Цікавинка. Загадки відомі ще з прадавніх часів. Греки та римляни влаштовували змагання на розгадування загадок. Переможець одержував приз. У деяких легендах, казках, піснях розповідаєть­ся, що іноді від правильної відповіді на загадку залежало життя людини.
— Пригадайте українську народну казку «Мудра дівчина». За допомогою якої загадки пан розв’язав суперечку з приводу корови між багатим та бідним братом?
— У наш час загадка є одним із видів розваг. Відгадування за­гадок розвиває кмітливість, уміння зіставляти, порівнювати пред­мети чи явища і знаходити в них схожість.
Зупинка — головна площа Відгадайка
• Відгадування загадок кросворда.
1) Ви бували на баштані?
Дині стигнуть там духмяні!
Стереже їх татків тато...
Ще як нам його назвати? (Дідусь)
2) Коли він маленький —
То нас зігріває,
Коли підростає,
То трохи лякає,
Коли завеликим
Він робиться дуже,
Скоріше пожежника
Викличи, друже! (Вогонь)
3) Кучерявий кожушок
Скаче в полі: скік та скок.
Має він чотири ніжки,
Невеликий хвостик, ріжки. (Баранець)
4) Дозріва на гілочці,
Ласують ним білочки,
Люблять хлопчики й дівчатка
Ті хрумкі смачні зернятка. (Горіх)
5) Півник співає —
Сонечко вітає.
Всі прокидаються,
Вмиваються, вдягаються:
День починається...
Як це називається? (Ранок)
— Які слова вам допомогли відгадати останню загадку?
— На яке питання вони відповідають? (Що робить? Що роблять?)
— Що вони означають? (Це слова — дії предметів.)
— Яке слово у нас з’явилося у кросворді?
— Як ви його розумієте? (Добро — це все позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям. Добра, ко­рисна справа, вчинок і т. ін.)
— Яке добро зробив хлопчик в оповіданні Г. Храпача «Вишень­ка вродила»?
• Виразне читання оповідання Г. Храпача «Вишенька вродила» (с. 94–95)
— Які добрі справи робили ви?
• Тренувальні вправи з розвитку навичок читання (с. 102, завдан­ня 1–5)
• Слухання загадок та співвіднесення їх з малюнками (с. 100)
• Робота в парах. Самостійне читання загадок
Фізкультхвилинка
ВПРАВИ-ІМІТАЦІЇ
Щоб город перекопати,
Що беруть до рук? (Лопату)
(Нахили тулуба вперед-назад.)
Потім у глибоку грядку
Висівають що? (Зернятко)
(Нахили вперед, руками торкаючись підлоги.)
Треба сонце і тепло,
Щоб зернятко... (проросло).
(Нахили ліворуч-праворуч з піднятими над головою почергово то правою, то лівою рукою. Потім потягнутися всім тулубом, піднявши руки вгору.)
А чому рослина сходить?
Бо корінчики п’ють... (воду).
(Присідання, руки перед собою паралельно до підлоги.)
А щоб добрим був врожай,
Ти зі мною пострибай.
(Стрибки на місці на двох ногах.)
Зупинка Акровірш
• Читання акровірша Л. Глібова «Морква» (с. 95)
• Уточнення розуміння дітьми терміна акровірш.
— Чи здогадалися ви, як утворений акровірш?
— Що в ньому особливого? (Вірш написаний так, що перші букви рядків, прочитані згори вниз, утворюють слово або навіть словосполучення, що є відгадкою-предметом, описаному в ньому.)
— Ти, Максимку, щось притих?
— Я читаю акровірш!
— Що ж воно ото за штука? —
Запитав дідусь онука.
— Перші літери рядків
Зверху вниз я разом звів,
Ось і вийшло слово з них,
Це, дідусю, акровірш.

Їх, голок, багато в мене,
Жалять, знаю достеменно,
А дітей я не колю,
Часом молочко в них п’ю.
Осінь тільки-но до лісу —
Кину бігать, в схов залізу.
М. Романенко
Бджілка в вулику жила
До роботи беручка.
Жало мала ядовите
Осам відсіч щоб давати.
Літо ціле працювала
А зима прийшла — сховалась.
В. Іванишин

Вплету у свій вінок веселі квіти
І сонця промені, ласкаві та ясні,
Небесну височінь, яскраве літо,
Обійми матері і посмішку привітну,
Калинове намисто і пісні...
Соловейко вмостився на гілці —
Попливло щебетання у світ.
І душа, мов на дивній сопілці,
Вирушає в чарівний політ...
Сипле зранку білий сніг
На дахи, дороги, поле,
І кидається до ніг,
Жвавий, наче срібний сміх,
Огортає все довкола,
Кличе за собою всіх!
Велетень пустині,
Елегантний красень.
Рівних він немає,
Більш цікавий дітям.
Люблять і дорослі.
Юрбою зустрічають,
Добром проводжають.
Є. Антощак

Ширяє під лісом високо,
У поле заверне, що обіч,
Лиш тільки прицілиться оком —
І зразу пірнає на здобич.
Кролят, пташенят забирає,
А часом і курку хапає.
— Назва якої пташки зустрілася серед відгадок? (Шуліка — ве­ликий хижий птах родини яструбиних з довгими крилами і загну­тим дзьобом; коршак.)
— Яких птахів ви знаєте? Як вони роблять своє гніздо?
Зупинка Читайко
• Гра «Загадкове оповідання».
— Спробуйте прочитати оповідання з пропущеними частинами слів.
Під дах... Миколчи... ха... з...пили г...здо ласті... . Івін рад... — ра­дісіньк... . Ід... ото з Та...сик... ву...цею і рап... Ми...лка:
— О, мо... ла...вки по...тіли! Бач...?
(Під дахом Миколчиної хати зліпили гніздо ластівки. І він радий-радісінький. Ідуть ото з Тарасиком вулицею і раптом Ми­колка:
— О, мої ластівки полетіли! Бачиш?)
• Ознайомлення з текстом «Хатка на тополі» (за В. Чухлібом) (с. 103).
— Слухайте уважно та спробуйте визначити персонажів твору.
— Читання оповідання дітьми.
— Обговорення прочитаного.
— Де зліпили гніздо ластівки?
— У кого поселилися шпаки?
— Як тато з сином «запросили» до свого саду шпаків?
• Розглядування ілюстраційного матеріалу із зображенням гнізд птахів.
Цікавинки. Десять цікавих фактів про птахів і їх гнізда.
10-те місце. Наймайстерніші будівельники гнізд — ткачики. Вони навчилися не тільки переплітати, але і зв’язувати вузлами рослинні волокна і травички. Вони можуть за декілька хвилин роз­пустити на волокна великий пальмовий лист.
9-те місце. Найміцніші гнізда будують пташки руді пічники. Вони роблять їх з грудочок глини, змішаної з гноєм. Висохле на сонці гніздо можна розбити хіба що кувалдою.
8-ме місце. Найкрихкіші гнізда будують чубаті стрижі. Фак­тично, гніздо — це крихітна пластинка зі слини і пари шматочків кори. «Гніздо» витримує вагу одного-однісінького крихітного яєч­ка, а батьки сидять поряд на гілці.
7-ме місце. Стрижі використовують як будівельний матеріал власну слину. З її допомогою вони склеюють пушинки, клаптики паперу та інше сміття, що літає у повітрі.
6-те місце. Стрижі-салагани будують гнізда тільки зі слини. Саме з цих гнізд роблять знаменитий суп: у звареному вигляді гніз­да схожі на смачний розчин желатину. Оскільки гнізда салаганів їдять, їх великі колонії стали великою рідкістю.
5-те місце. Найсучасніше гніздо було продемонстроване на од­ному з орнітологічних з’їздів: це було вороняче гніздо, цілком зроблене з алюмінієвого дроту.
4-те місце. Найбільш спартанське гніздо влаштовують пальмо­ві стрижі. Вони приклеюють до нижньої частини пальмового листа смужку слини, а на неї наклеюють два яєчка. Пташенята ростуть в цьому «гнізді» у підвішеному вигляді.
3-тє місце. Гніздо королька важить усього 20 г, зроблене з паву­тини і заізольоване пухом, так надійно зберігає тепло, що мама може залишати в нім яйця на цілих півтори години. Під час дощу гніздо вбирає 60 г води, залишаючись при цьому абсолютно сухим усередині. Коли пташенята підростають, гніздо розтягується від­повідно до їх розмірів.
2-ге місце. Великі птахи, наприклад орли або лелеки, часто пе­редають свої гнізда у спадок. Одним з найстаріших зі знайдених орнітологами було гніздо білих лелек, яке проіснувало 400 років.
1-ше місце. Зрозуміло, що кожне нове покоління птахів у таких випадках ремонтує та оновлює гніздо. У результаті маса гнізда весь час збільшується. Найважчим в світі було гніздо білоголових орла­нів: воно важило 2 тонни.
• Розвиток мовлення.
— Спробуйте скласти загадку про пташку, яка вам подобається.
• Робота в парах. «Переплутанка».
— Відтворіть загадку та відгадайте її.
Чорні блискавки ...
На льоту комах ...
Перед сильною ...
Б’ють у сполох над ...
водою.
літають,
хапають.
грозою
Відповідь: Чорні блискавки літають,
На льоту комах хапають.
Перед сильною грозою
Б’ють у сполох над водою. (Ластівки)
У садочку понад ...
Я зробив йому ...
Він навколо ...
Засміявся й ...
Здогадались ви, однак,—
Хто в нас ...
хатину.
поселився?..
оселився.
тином
обдивився,
Відповідь: У садочку понад тином
Я зробив йому хатину.
Він навколо обдивився,
Засміявся й оселився.
Здогадались ви, однак, —
Хто в нас поселився?.. (Шпак).
Міркування. Чому не можна руйнувати гнізд птахів?
III. Підсумок уроку
— Пташки показали нам дорогу додому. Завершилася наша по­дорож.
— Що вам найбільше сподобалось?
— Чого навчилися? Що зацікавило? Здивувало?

Немає коментарів:

Дописати коментар