вівторок, 18 грудня 2012 р.

Урок 260 (письмо) Тема. Описуємо предмет. Урок-інсценізація


Урок 260 (письмо)
Тема. Описуємо предмет. Урок-інсценізація
Мета: поглиблювати знання учнів про рідну природу, про овочеві культури рідного краю, їх історію; вчити описувати предмети за кольором, формою, смаком, добирати влуч­ні слова, вирази; удосконалювати вміння учнів виконувати звуко-буквений аналіз, складати речення за поданою схемою та опорними словами, відгадувати загадки; формувати образне, творче мислення; розвивати зв’язне мовлення, уяву, увагу, творчу думку, спостережливість, естетичні смаки, театральні здібності; виховувати почуття любові до рідної природи, працелюбність.
Обладнання: аудіозапис п’єси П. Чайковського «Жовтень»; костюми овочів; музичний супровід на ви­хід кожного героя; магнітофон; підручник «Післябукварик. 1 клас» / М. С. Вашуленко, В. О. Науменко, М. Д. Захарійчук. — К. : Літера ЛТД, 2008.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів
— Діти, відгадайте, про яку пору року йдеться у загадках.
• В білому вбранні сама,
А зовуть її… (зима).
• Сонцем все зігріто,
Це, звичайно, … (літо).
• Вітер листя зносить,
Бо надходить… (осінь).
— А яка зараз пора року? (Весна)
— Так, настала весна. У садах, огородах люди насаджують різ­ні рослини: дерева, кущі, городину. А прийде осінь — і ми будемо мати чудовий урожай фруктів та овочів.
Пропоную вам трішки помандрувати у часі та уявити, що осінь вже настала.
Звучить аудіозапис п’єси П. І. Чайковського «Жовтень».
— Який настрій навіяли ці звуки? (Сумний)
— А чи завжди восени сумно? (Ні)
III. Повідомлення теми та завдань уроку
— От і ми не будемо сумувати, а пограємо у гру «Ходить гарбуз по городу», згадаємо всіх гарбузових родичів, познайомимося з гар­бузовою родиною.
IV. Робота над темою уроку
— Голова родини — дуже шановний пан. А хто він, підкаже за­гадка.
• Зелений кіт виліз на пліт,
Сидів, сидів, аж порудів.
Хвіст унизу — миші гризуть,
Зліз би — та де! А як упаде?
Здригнеться світ: що то за кіт? (Гарбуз)
• Репетує у саду:
— Ой, рятуйте, упаду!..
Розкрутивши зелен-вус,
На паркан заліз… (гарбуз).
М. Дубов
— Прошу вітати — Гарбуз!
Звучить музика, заходить Гарбуз.
Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
А чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?
Гарбуз. Моя батьківщина — Південна Америка, виростаю я вагою близько ста кілограмів. Більших плодів за мене немає, а каротину в мені удвічі більше, ніж у моркві. Дорослі і діти дуже полюбляють лузати моє насіння. Воно дуже смачне і корисне.
А ще я приготував для вас завдання з каліграфії.
1 Каліграфічна хвилинка
Г р б а з у
— Запишіть каліграфічно букви, складіть з них якомога біль­ше нових слів. (Наприклад: гарбуз, газ, зуб, граб, раб, бар, заруб.)
— Назвіть страви, які готуються з гарбуза. (Гарбузова каша, пиріжки з гарбузом, пудинг, джем, повидло, тістечка, котлети, суп-пюре, бісквіт тощо)
— Який я на смак? (Солодкий, терпкий, смачний тощо)
— Де ж моя дружина — жовта Диня?
Звучить музика, заходить Диня.
2 Лексична робота
Обізвалась жовта диня —
Гарбузова господиня:
«Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові».
Диня. Моя батьківщина — Іран, Афганістан та середньоазіат­ські країни. Таджик розрізає мене так само дбайливо, як і росіянин чи українець хлібину. Узбек бере мене у далеку дорогу. Хто має диню, той не знає ані спраги, ані голоду. Динею лікуються, вико­ристовують її як парфуми. А у країнах Південної Америки росте динне дерево. Плоди його схожі на груші, а за смаком — на мене, диню. Цей овоч смачний і корисний. У ньому багато вітаміну C, як у наших українських яблуках.
А завдання моє таке.
Доберіть слова, щоб описати диню. Запишіть їх через кому. (Жовта, смугаста, розкішна, велика, смачна, корисна, соковита, лікувальна, духмяна, запашна тощо)
— Діти, де ж мої синочки, де ж мої доньки?
3 Складання речення за поданою схемою та словами
Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
«Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові».
Звучить музика, з’являються хлопчик і дівчинка, переодягнені у кос­тюми огірків.
Огірки. Ми — огірки, також належимо до гарбузової родини. З’явилися ми дуже давно — понад 6 тисяч років тому. Наша бать­ківщина — теплі райони Індії та Китаю. Ми й зараз там дуже розпо­всюджені. Ростемо і в Єгипті, і в інших теплих країнах. А в північ­них країнах нас можна побачити в теплицях та на підвіконнях у звичайнісіньких квартирах. До Європи нас привезли англійці.
Нас маринують, квасять, консервують, солять, їдять сирими, роблять з нас салати, а жінки накладають на обличчя як маску для живлення шкіри вологою.
А завдання наше таке.
Доберіть слова, щоб описати огірки. (Зелені, з пухирцями, колю­чі, тонкошкірі, соковиті, корисні, смачні)
— Складіть і запишіть речення про огірки за поданою схемою та словами.
(Моя матуся заготовляє огірки на зиму.)
Фізкультхвилинка
Виростем великими,
(Діти стають на пальці ніг, руки вгору.)
Яблук нарвемо,
(Імітують зривання яблук обома руками.)
В кошики великі
(Розводять руки в сторони.)
Ми їх складемо.
(Присідають, імітуючи
складання яблук.)
Щоб нам яблучка зірвати,
То потрібно пострибати.
(Стрибають.)
А вони на землю впали,
В руки щось нам не попали.
(Розводять руки в сторони.)
Тепер треба присідати
І ті яблучка збирати.
(Присідають.)
Гарбуз. У мене є сестриця, а як її звуть — дізнаєтеся, відга­давши загадку.
У зеленій сиджу коморі,
А коса моя надворі. (Морква)
4 Звуко-буквений аналіз
Морква. Так. Я — красна дівиця. У багатьох країнах так мене називають. Проте в Африці і Малій Азії росту я темно-фіолетова, майже чорна. В Середній Азії — жовта. Та й європейська морква була жовтою. Чому ж я почервоніла? А тому, що в мені збільши­лась кількість каротину. Це вітамін A, який допомагає дітям рости, розвиватися і гарно бачити. Вперше цей вітамін знайшли в мені. А ще він є в інших червоних та жовтогарячих овочах та фруктах.
В яких саме? Згадайте самі! (Абрикос, ріпа, помідор, хурма, гар­буз, перець, редька…)
— Подані слова запишіть у тій послідовності, у якій представ­лені звукові схеми. Поставте наголос.
Учитель демонструє картки зі звуковими схемами.
Гарбуз. Спасибі, огірочки, за цікаве завдання. А зараз до на­шого столу запрошуються… Відгадайте, хто це?
Хто ховає під кущі
Наші супи та борщі? (Картопля)
Під землею птиця кубло звила та яєць нанесла. (Картопля)
• Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. (Квасоля)
— Так, це мої родичі — квасоля та картопля. А чи знаєте ви, що картоплю ще називають бараболею?
Обізвалася квасоля,
А за нею й бараболя:
«Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!»
Картопля. Завезли мене з Америки у XVI столітті. Але спо­чатку люди не знали, що їсти треба клубні. Вони намагалися при­готувати страви із бадилля, стовбурів. Та все дарма. Ці страви були несмачні. Рослину спалили. А вранці на попелищі випадково від­шукали запечені клубні. Ось де була смакота!
А у Франції аптекар, який потім став агрономом, приніс коро­лю квіти картоплі. Вони так сподобалися його величності, що той наказав усім при дворі носити ці квіти як прикраси.
А називали картоплю «зеленими яблуками». Привчали селян до картоплі хитрістю. Вдень поля з картоплею охороняли вартові. Вночі варту розпускали. Селяни викопували кущі картоплі, гадаю­чи, що то був скарб. Так з часом всі селяни вже вживали картоплю, як смачну страву. До Росії картопля потрапила, коли правив Петро І. Він вирішив запровадити картоплю силою. Селяни назива­ли цю рослину «чортове яблуко». А Петро Інаказав всім садити, а потім їсти «чортове яблуко». Іми зараз йому вдячні за це.
5 Опис предмета
Картопля. Я пропоную вам стати художниками і словесно описати овочі, з якими ми знайомі.
Вправа 1. Записати речення, вставивши пропущені слова з довідки.
• Гарбуз …., а кавун …, … . (Жовтий, зелений, смугастий)
• Огірок …, а помідор … . (Зелений, червоний, довгий, круглий)
• Морква …, а капуста … . (Довга, кругла, помаранчева, зелена)
• Цибуля …, а яблуко … . (Солодке, гірка)
Вправа 2. Виписати з вірша назви культурних рослин. Назвати бур’яни. Як необхідно з ними боротися? Чому їх необхідно знищу­вати? Які ще овочеві культури вам відомі?
Стережіться, бур’яни!
Вийшли ми у «Колосочку» подивитись на грядки:
На городі, як віночки, зеленіють бур’яни!
Все зійшло: картопля, соя, редька, сонях, кавуни…
Гострі сапи — наша зброя: стережіться, бур’яни!
Не ховайте між рядками молочай, осот, гірчак,
Лобода, будяк з голками,— не врятуєтесь однак!
А внизу під лободою, хто забрався в холодок,
Трав’яною бородою застелив увесь рядок!
Упізнали? Це ж пирій, коренастий лиходій.
Ми його як обступили та за бороду вхопили,
Підрубали корінець, — пирію прийшов кінець!
Фізкультхвилинка
Два городи обробили.
То-то дині уродили!
Ледь під руку я їх брав
Ідо хати поспішав.
Гарбуз
А оце хто причаївся?
Бачиш, як зачервонівся!
О, та їх ще й не один…
… (Помідором) зветься він.
О. Журлива
Вправа 3. За поданим планом усно описати помідор. Записати одне речення про помідор у зошит.
План
1) Якого він кольору? (Червоний, буває жовтий, зелений)
2) Яку має форму? (Круглий, витягнутий, довгий)
3) Який на смак? (Солодкий, соковитий, смачний, духмяний)
4) Що готують з помідорів? (Томатний сік, пасту, пюре, оладки, салат, кладуть у борщ, піджарку, фарширують, запікають)
Діти усно складають опис помідора, записують одне речення за влас­ним вибором.
Гарбуз. Молодці, впоралися із завданнями картоплі! А я хочу вас познайомити з моїм прапрадідусем.
Обізвався старий біб:
«Я піддержав увесь рід!
Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові».
Старий біб. Я — найстарший у гарбузовій родині. Мене на­зивають старим дідом, бо я маю довгі вуса. Так, я дуже давній. Мене вирощували ще первісні люди. Зараз я поширений у Великій Бри­танії, Нідерландах, Греції, Північній Америці, у Росії, Білорусі та в Україні на Поліссі та Волині.
З мене готують багато смачних страв: бобовий суп з олією, зеле­ні тушковані боби, готують салати. Я дуже корисний при захворю­ваннях печінки, кишечника, нирок.
6 Цікаве завдання
— А завдання моє цікаве.
Прослухайте казку. (Учитель читає текст казки дітям.)Запишіть назви овочів, про які дізнаєтеся з тексту.
ДИВО-ОВОЧІ
Літнього дня сиділи ми із Сосновичком на лісовій галявині й слухали скрекотіння сорок.
— Слухай,— почав розмову Сосновичок,— одного разу почув я лементування сорок і пішов подивитися, що там трапилось.
Прийшов, бачу, сороки літають над дивним предметом, що ле­жить на землі. Підійшов я ближче. А то незвичайної форми скля­ний глечик. Інаповнений той глечик насінням. Та таким, що я й не бачив такого. Розібрала мене цікавість: що виросте з того насіння? Взяв я глечик з насінням, пішов до себе на город. Посадив насіння. Івиросли з нього овочі!
Сосновичок на хвилину замовк.
— Пішли на город,— мовив він.— Подивишся сама.
Дійсно на городі я побачила незвичайної форми овочі, назв яких я й не знала.
Сосновичок почав називати й показувати овочі.
— Я дав овочам свої назви. Оце ростуть огірбузи (огірки, гарбу­зи). Солодкі! Покуштуй сама. А ось помідині (помідори, дині). Це смачна бурякоредиска (буряк, редиска). А трохи далі запашний се­лерошок (селдерей, горошок). Ось моркопля (морква, картопля). Смак у неї неперевершений. Ліворуч від моркоплі ростуть баклач­ки (баклажани, кабачки). На олії їх підсмажити — наче риба на смак стають. Це камбузи (кавуни, гарбузи). А он росте ворсиста зе­лена соковита квапуста (квасоля, капуста). Теж смачна!
За Л. Лещенко
— Які ж овочі росли на городі у Сосновичка?
— Запишіть назви цих овочів.
V. Підсумок уроку
— Чи сподобалося вам в гостях у Гарбуза?
— Які овочі ростуть на вашому городі?
— Який овоч вам більше до смаку?

Немає коментарів:

Дописати коментар