Урок 153 (читання) Тема. Закріплення знань про звук [ж], букви Ж, ж («же»). Опрацювання народної казки «Лисиця та Журавель». Урок-гра

Урок 153 (читання)

Тема. Закріплення знань про звук [ж], букви Ж, ж («же»). Опрацювання народної казки «Лисиця та Журавель». Урок-гра

Мета: закріпити вміння читати склади і слова з буквами Ж, ж («же»); вдосконалювати навички звукового та звуко-буквеного аналізу слів; збагачувати активний і пасивний словник учнів; навчати дітей передавати зміст казки; ознайомити учнів з правилами етикету; розвивати мовлення учнів, читацьку пам’ять, увагу, волю, спостережливість, інтерес до читацької діяльності; виховувати інтерес до усної народної творчості, прищеплювати почуття любові до рідного слова, до природи, чесність, мужність, стійкість, працелюбність, гостинність.

Обладнання: таблиця-блискавка «Жукландія» (на кожного учня); таблиця зі стрілочками «Лисичка і Журавель» (на кожного учня); таблиця для розчитування з буквою ж; ілюстрації до казки «Лисичка і Журавель»; іграшки — Лисиця та Журавель; мікрофон; малюнки (лижі, митник, ожеледь, абажур, ажур, огорожа, йорж, жайворонок, кажан, ніж, жу­равель, ліжко, ожина, гриб рижик, ажур, корж, журналіст, жонглер, хатинка, їжачки); діжка (зі складами і звуко-буквеним аналізом слів); плакат «АКЗАК» з прислів’ями; аудіозапис пісні «Я лисичка, я сестричка»; смайлики.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Приготуйтеся швиденько,

Станьте біля парт рівненько.

Ми урок розпочинаємо,

Багато нового пізнаємо.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогоднішній урок — до казки крок.

Будемо мандрувати, казкові місця відкривати.

Добрий настрій один одному дарувати,

Й гарні знання здобувати.

Приготуймося до старту,

Підготуємо ми карту!

— Спершу визначимо, яка країна на нас чекає. Про що вона розповідає? Що ми про неї знаємо, і чого дізнаємось? А допоможе нам у цьому блискавка-таблиця.

За стрілочками прочитайте назву на­шої країни.

— Як ви гадаєте, що це за країна Жукландія? Чому вона так називається? (Міркування учнів. У цій країні панує буква Ж, ж («же»). А вона схожа на жука, тому саме таку назву отримала ця країна.)

— Тут ми закріпимо знання про звук [ж], букви Ж, ж («же») і побуваємо в гостях в українській народній казці. А назва цієї ка­зочки сховалася в чарівній табличці.

(«Лисичка і Журавель»)

— Тепер у кожного з вас є маршрут нашої подорожі чудовою країною Жукландією. Подивіться, скільки станцій на нас чекає? А для того, щоб усі їх пройти, слід бути... (Учні кажуть: сумлінни­ми, активними, старанними, кмітливими та ін.)

— Подивіться, дороги цієї країни дуже слизькі і звивисті. Тому подорожувати ми будемо на спеціальних дощечках. Як же вони на­зиваються?

Якщо став на ті дощечки, Швидко їду я з гори, А якщо впаду зненацька — Ноги будуть догори.

Палки дві в руках тримаю, Сам собі допомагаю. Тут потрібна рівновага, Тренування та увага! (Лижі)

— Так, це справжні лижі. Тож візьмемо їх до рук, вдягнемо на ноги. Й почнемо мандрувати — у край нам невідомий, загадковий. (Учні разом з учителем імітують рухи під швидку музику.)

III. Актуалізація опорних знань учнів

— Ми прибули до місцевої митниці. Щоб потрапити до країни, нам потрібно продемонструвати свої знання про букву Ж, ж («же»). Без цих знань нас не пропустять. Тож будьмо уважними! Працюй­мо швидко й старанно, щоб наші заняття не пройшли марно.

Завдання 1

1 Розвиток фонематичного слуху. (Виділення на слух слів зі звуком [ж])

— Прослухайте вірш І. Січовика та повторіть усі слова зі зву­ком [ж]. А які слова ви знаєте зі звуком [ж]? (Учитель дає учням уявний мікрофон — «паличку митника» — й учні ланцюжком на­зивають слова зі звуком [ж]. Повторювати слова не можна.)

Я зібрав жуків чимало,

Та вони всі повтікали.

Я — за ними. Ну й дива!

Заповзли вони в слова:

«Жар, кажан, пожежа,

Жито, жаба, вежа,

Баклажан, пружина,

Жало, вуж, крижина…»

Де жуки ці? Розкажіть,

Позбирати їх допоможіть.

Повторюючи слова, учні зазначають, де знаходиться звук [ж] — на по­чатку слова, в середині або в кінці.

Завдання 2

2 Артикуляційні вправи

1) Чистомовка

— Додайте до повторюваних складів придуману чистомовку.

ЖА-ЖА-ЖА — ми побачили... (вужа). ЖИ-ЖИ-ЖИ — ти мені...(допоможи). ЖІ-ЖІ-ЖІ— дуже гострі в нас... (ножі). ЖУ-ЖУ-ЖУ — книжки я...(бережу). ЖЕ-ЖЕ-ЖЕ — цуцик м’ячик... (стереже).

ОЖ-ОЖ-ОЖ — рушаймо в...(подорож). УЖ-УЖ-УЖ — десь подівся... (вуж). ЕЖ-ЕЖ-ЕЖ — бережіть ліс від...(пожеж). ЖЕМ-ЖЕМ — ми природу...(бережем). ЖОК-ЖОК — вийду я на...(бережок).

2) Скоромовки

Жовтий жук купив жилет,

Джемпер, джинси та жакет.

Жатка в полі жито жне,

Жатку жайвір дожене.

Біжить стежина поміж ожини,

І вже у Жені ожини жменя.

ЛЕЖЕНЬ

Жоржик — лежень, лежебока. З лежебокою морока. Женя каже: — Не лежи,жито жати поможи.

Лежень каже: — Дуже жалко, жалко, Женечко, лежанки. Що ж, як будете ви жати, Зможу в житі я лежати. Г. Бойко

Завдання 3

3 Читання складів і слів з буквою «же». Словникова робота

— Зі звуком [ж] ви чудово впорались. А зараз ми дізнаємось, чи вмієте ви читати склади й слова з буквою «же»?

— Прочитайте на одному видиху усі (по черзі) рядки з буквою «же».

— Прочитайте уважно стовпчики слів і знайдіть слова, які схо­валися у них!

ЖАРт НІЖка неВЖЕ жоЛОБ БАРжа

жовТОК жебРАК жУРНАл абАЖУР сТЕЖка

жуРАВЛИК оЖИТИ дриЖАТИ СЕРжант ВедМЕЖА

ОЖЕЛЕдь ПАСаЖИР живОПИС БАКлажан ІРЖАвий

— Значення яких слів було незрозумілим? Що означають слова ожеледь, абажур, ажур?

• Ожеледь — шар льоду, що утворюється внаслідок замерзання крапель мряки чи дощу на поверхні землі або предметів при температурі нижче 0 °С.

• Абажур — частина світильника, призначена для захисту очей від сліпучої дії джерела світла. Виготовляється зі скла, пласт­маси, металу, тканини, картону та ін.

• Ажур — 1) тонка мереживна тканина; 2) майстерне плетіння з тонких металевих ниток в ювелірній роботі, художнє литво. (Наприклад: ажурні грати.)

— Молодці, ви відмінно впоралися з усіма завданнями митни­ці, а тому можете подорожувати нашою Жукландією. Щасливої до­роги! Бережіть себе!

IV. Підготовка до читання уривка казки «Лисичка і Журавель».

Станція 1 (Сторожова Жука)

Перед нами — огорожа,

Та пройти ми її зможемо.

Очі лиш замружимо,

Й тяжкі ворота відкрити здужаємо!

Сторож жук нас зустрічає,

Радо, щиро нас вітає.

Він нам каже: «До калюжі не ходіть —

Там жабеня прожорливе сидить!

Воно голодне завжди.

А тому — як нападе й букви ваші забере!

З ним ніхто силою змірятися не може.

А з’їло воно аж половину наших слів.

І вже нема наших свіжих райдужних полів,

Де так цвіло багато букв ..жж..жж..жж!»

— Як ви гадаєте, чи не потрібно нам туди ходити?

Можливо, все напризволяще жабеняті тому залишити? (Думки учнів.)

— Справді, ми повинні допомогти доброму жуку й цій чудовій країні. Тож неси на крилах нас — до калюжі тої! Ми допоможемо тобі!

Жук. Понесе на крилах вас добрий джміль — друг мій.

Звучить аудіозапис М. А. Римського-Корсакова «політ джмеля». Учні встають, випрямляють руки, спину, роблять один оберт навколо себе і тихо сідають за парти.

Станція 2 (Урожайна)

Гра «Збери урожай, що з’їло жабеня»

Жабеня. Хто ж до мене на обід?

Учні. Це ми, учні 1-го класу. Ми знаємо, що половину врожаю з буквою «же» ти з’їло. Віддай урожай мешканцям своєї країни! Ти ж можеш само вирощувати слова, ще й ділитися ними можна.

Жабеня. Нехай, я зроблю це, але лише за однієї умови. Я вам дам залишки слів, а ви їх самі відгадаєте. Даю вам рівно 3 хвилини на це, бо потім я стану жадібним і з’їм вас самих.

Час пішов: «Жи-жи-жи — спробуй, дожени».

(Йорж, жайворонок, кажан, ніж, журавель, ліжко, ожина, ажур, рижик, корж, журналіст, тиждень)

— Діти, давайте розкажемо жабеняті, чому йому не можна їсти таку їжу? До чого це зможе призвести? Чим воно повинно харчува­тися? (Міркування учнів.)

Станція 3 (Ключ до казки)

Читання деформованого тексту

— Жабеня нам щиро подякувало за наші поради і тепер дотри­муватиметься правильного харчування та не ображатиме мешкан­ців своєї країни.

Жонглер. Привіт усім! Ви так гарно працювали, що не помі­тили, як підійшли до станції «Ключ до казки». Щоб вам потрапити у казку, слід чарівний «ключик» мати. Ія вам у цьому допоможу. До речі, ви знаєте, хто я? Так, ви потрапили в гості до знаменитого чарівника і жонглера — режисера країни Жукландії Жана! Як ви гадаєте, з чим я працюю, чим я жонглюю? Справді, м’ячиками, зір­ками, факелами… — це я вмію! Але є одна таємниця — я вмію жонглювати буквами! Ось, подивіться! Спробуйте прочитати.

Перед учнями — деформований текст.

Журавель

еЦ векийли нийраг тпах. Він ганадує лекуле. У гоньо гідов яши і зьдоб. р’яПі у ражувля ірес. Хіств, часнати говило і яши чорні. рилаК кінзачуються чормини напір’їми.

Демонстрування ілюстрації із зображенням журавля.

Жонглер. А що ви знаєте про журавлів? Хто знає, як їх іще в народі називають? (Відповіді учнів.)

— Журавель — найвищий птах. Досягає заввишки 120 см (учи­тель показує дітям довжину журавля рукою). Але його вага лише 6–7 кг. Має довгу шию й ноги. Ніс і той довгий. Ззаду звисає пишний жмут довгого пір’я. Це не хвіст, як часто вважають, а частина махового пір’я крил. А голос дзвінкий — за три кілометри чути. Як курликне під хмарами, так усі підіймають голови вгору. (Звучить клич журавля.)

Жонглер. А я знаю цікаву загадку про них. Послухайте, чи здогадалися б ви, хто це?

Дивний ключ у небі лине,

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі

Відлітають... (журавлі).

Учні вчать вірш-загадку, яка слугуватиме «ключем» до казки.

— Так, журавлі відлітають довжелезним кутом, або трикутни­ком. Або ж «ключем», як це часто називають у народі. (Демонстра­ція ілюстрації журавлиного «ключа».) І люди сумують за журавля­ми. Бо летять журавлі у вирій не з радістю, а з сумом, журбою. Люди люблять журавлів. Тож і будують криниці з журавлями як символами й оберегами країни України.

Якщо побачиш журавлів уперше навесні, коли вони летять з ви­рію, то слід називати їх веселиками, а не журавлями; хто назве ве­селиками, тому буде цілий рік жити весело, а хто — журавлями, той цілий рік журитиметься.

V. Хвилинка-розминка

Звучить курликання журавлів

Тож станьмо миттю журавлями, Полетимо далекими краями, Широкі крила, довгу шию маємо, У високе небо відлітаємо.

(Учні встають із-за парт, витягуються, імітують політ, оберти головою, плечима. Кружляють навколо себе.)

Станція 4 (Лисиччина)

Звуко-буквений аналіз слів

Лисиця. Ой, сполохали ви мене, невже прийшли? Не встигла я прибратися, зі всім розібратися. Повірте, дуже хочу вас млинцями

пригостити. А що робити, коли стіл я маю ще ненакритий? Отож, послухайте, шановні друзі, допоможіть мені у цьому. Ось діжка вам! (Лисиця дає дітям діжку зі складами.) Отут склади, які в сло­ва потрібно скласти. Наприклад, до складу «бі» додаю склад «жить» — отримую «страву», що «біжить».

— Та це не все — лише початок «страви». А щоб смачнішою була вона, потрібно ще «приправу» правильну до неї дібрати. На­приклад, слову, що ми щойно склали, підходить ця «приправа»:

— Робіть, а я піду — накрию стіл і суп зварю.

З чарівної «діжки» учитель дістає склади, які потрібно скласти у слова і знайти відповідну звукову модель. Якщо учням складно поєднати склади у слова, вони можуть скористатися словами-підказками в Букварі на с. 104. Слово «журавель» — самостійно розбирають.

VI. Фізкультхвилинка

Лисичка. А ось і я прийшла — свіженьку їжу принесла. Пісеньку співаю — відпочити вас скликаю.

Учні підводяться і виконують разом з лисичкою пісеньку, імітуючи відповідні рухи.

Я ЛИСИЧКА, Я СЕСТРИЧКА

Я лисичка, я сестричка, не сиджу без діла,

Я гусяток пасла, полювать ходила. (Двічі)

А тепер мені в неділю треба відпочити,

Свою хатку гарнесенько треба прикрасити. (Двічі)

А щоб краща, а щоб краща була моя хатка,

Піти треба у гаєчок, квіточок нарвати. (Двічі)

Станція 5 (АКЗАК)

1 Словникова робота

— Ой…йо...йой! Куди це ми зайшли? (Висить плакат, стоїть хатинка.)

Давайте перевернемо табличку. (КАЗКА) Ми завітали в гості до самої казки.

Казка нас вже зустрічає,

Й гостинністю пригощає.

Тож зайдемо у хатинку

Лише на одну хвилинку.

Іподивимось: що там?

Якась табличка …

А на ній слова!

Учні читають слова з таблички й визначають їх значення.

Подружилися — потоваришували, заприятелювали.

• Вгощу — пригощу, почастую, нагодую.

• Призволяйтеся — їжте, пригощайтеся.

• Погордувати — поставитися до кого-небудь зневажливо, зверх­ньо, презирливо.

• Випорожнити — робити порожнім.

• Пісним голосом — нудним, нецікавим голосом.

• Облизня спіймати — лишитися без того, на що розраховував; зазнати невдачі.

— Тепер Лисичка й Журавель готові нас зустріти. Вони свою історію нам хочуть розказати.

— А ось вони — у Букварі на нас чекають на с. 105. (Аналіз ма­люнка.)

Лисичка. Я ж казала, що приготувала цікаву казочку для вас. Отож зберіться, рівно сядьте, уважно казочку послухайте про нас — Лисичку й Журавля. Іви дізнаєтесь, чому Лисичка не дру­жить з Журавлем.

Учитель розігрує казку за допомогою моделей іграшок журавля і ли­сички.

2 Читання казки (уривка) «Лисиця і Журавель» (за Букварем)

1) Читання вчителем

— Чому Лисичка запросила Журавля в гості?

2) Читання учнями (напівголосно, самостійно)

Після напівголосного перечитування уривка вчитель з’ясовує, чи добре школярі запам’ятали зміст.

— З яким проханням звернулася Лисичка до Журавля? Що вона приготувала на обід? Хто знає, що було далі?

3) Читання казки повністю (за книгою)

Відповіді учнів на запитання.

— На що сподівалися Лисичка та Журавель, коли йшли у гості?

— Як Лисичка пригощала Журавля? Чи гостинною вона була? Чи смачна була страва? Чому Журавель її не скуштував?

— Як Журавель пригощав Лисичку? Чому він так учинив? Чим закінчилася їхня дружба?

— Як ви вважаєте, чи були вони справжніми друзями? Чому?

— Чого вчить ця казка? (Потрібно ставитись до інших так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе.)

— Чи правильно вчинили Лисичка та Журавель? До чого це призвело? (До сварки назавжди.) Які правила забули герої цієї каз­ки? (Правила гостинності.)

— Як ви зустрічаєте своїх друзів? Якими правилами керує­тесь?

Станція 6 (Народ скаже, як зав’яже)

Робота з прислів’ями (на дошці)

— Ми так добре працювали, що й не помітили, як дісталися до станції: «Народ скаже, як зав’яже».

• Не той друг, що медом маже, а той, хто правду скаже.

• Яке частування, таке й дякування.

Бесіда

— Здавна наш народ цінує дружбу і засуджує ворожнечу між людьми. Про дружбу складено багато пісень, віршів, прислів’їв. Подивіться, які прислів’я нам зустрілися на цій станції. (Учні чи­тають записи на дошці.)

— Як ви їх розумієте? Які ще прислів’я про дружбу ви знаєте? (Друзі пізнаються в біді. Людина без друзів — що дерево без корін­ня. Дружба — як дзеркало: розіб’єш, не складеш. 3 добрими дру­жись, а лихих стережись.)

— Яке прислів’я може бути заголовком до казки? Чому?

Станція 7 (Друкування)

— Щойно ми зайшли до станції «Друкування». Вона маленька, але на вдачу велика. Той, хто її пройде, закарбує у своїй пам’яті дорогоцінне прислів’я про справжню дружбу. (Учні друкують прислів’я на дошці та у зошитах «Яке частування, таке й дяку­вання».)

Станція 8 (Інженерна)

Фізкультхвилинка. Переказ казки учнями за допомогою малюнків

— Ми писали, ми писали й на станцію «Інженерну» потрапили.

Встало вранці ясне сонце, Зазирнуло у віконце. Ми до нього потяглися, За промінчики взялися.	(Потягування.)
Будьмо дружно присідати, Сонечко розвеселяти. Встали-сіли, встали-сіли. Бачите, як звеселили.	(Присідання.)
Стало сонце танцювати, Нас до танцю закликати: Нумо разом, нумо всі Потанцюймо по росі.	(Танцювальні рухи.)

— Подивіться, хто прийшов? Їжачки-інженери країни Жукландії!

Їжачки. Доброго здоров’ячка вам! Ви потрапили прямо на нашу роботу. Бачите, як багато нам потрібно зробити! (Демонстра­ція малюнків до казки «Лисичка і Журавель».) Нам потрібно на цій дорозі казку намалювати та усі малюнки правильно розташувати. Та одне лише нас непокоїть — казки цієї ми не знаємо, а Лисичка в гості нас не пускає. Що робити?

— А ми цю казку добре знаємо. Допоможемо їжачкам? Розка­жемо їм казочку про «Лисичку і Журавля»? Та спершу давайте ма­люнки розставимо на місця. (На дошці учні послідовно розташову­ють малюнки, а потім переказують казку за їх допомогою.)

Станція 9 «Я». Підбиття підсумків уроку

— А ось і остання станція. Як вона називається? («Я») Тут по­трібно відповісти на запитання: «Що я зробив за урок? Що в мене вийшло найкраще? Чому? З чим мені було тяжко працювати? Над чим мені ще потрібно попрацювати?»

— А для того, щоб краще все згадати, скористаємося нашою картою.

— Перед подорожжю до країни Жукландії нам потрібно було пройти митницю. Що ми там робили? (Перевіряли свої знаннябукви Ж, ж («же»): на слух сприймали слова зі звуком [ж], працю­вали

з чистомовками, скоромовками, читали склади і слова з бук­вою ж («же»).)

— З ким ми зустрілися на початку нашої подорожі? (З жуком-сторожем, який розповів про жабеня-буквоїда.)

— Що ми зробили на станції «Урожайна»? (Учні згадують про те, як вони вставляли пропущені літери й отримували слова уро­жаю; згадують, які нові слова вони почули і яке їх значення, яку пораду дали жабеняті.)

— Згадайте, який ключ до казки ми знайшли? Що це за слово і що воно означає? (Учні згадують про те, як вони читали деформо­ваний жонглером Жаном текст. Що цікавого дізналися про птаха журавля, як його ще називають у народі, згадують віршик про жу­равля і розповідають, чому ставлять криниці з журавлем.)

— Як нас зустріли на станції «Лисиччина»? Як ми допомогли лисичці приготуватися? (Учні згадують про звуко-буквений аналіз слів; яку пісню вони згадали на цьому уроці.)

— Який сюрприз нам приготувала станція «АКЗАК»? (Казоч­ку, яку уважно слухали, й уривок з якої прочитали; відкрили для себе нові слова і їх значення; згадали правила гостинності.)

— Що нового дізналися на станції «Народ скаже, як зав’яже»? (Учні згадують прислів’я, які запам’ятали.)

— А тепер скажіть, чи викарбувалося у вас у пам’яті прислів’я до казки, яке ми друкували на наступній станції? («Яке частуван­ня, таке й дякування».) Що воно означає?

— Кого ми зустріли на станції «Інженерна»? Як ми допомогли їжачкам? Як ви гадаєте, їм сподобався наш переказ казочки?

— Отже, що ми зробили за урок? (Закріпили вміння читати склади, слова і речення з буквою ж («же»), вдосконалили навички звукового та звуко-буквеного аналізу слів; збагатили активний і пасивний словник, навчилися передавати зміст казки, згадали правила етикету.)

— Мешканці країни Жукландії дякують вам за допомогу, за вашу чудову роботу. Тому король країни Жук дарує кожному ось такий гарний смайлик (). Він допоможе вам самостійно оцінити свою роботу на уроці.

— Кому на уроці було все зрозуміло, з усіма завданнями впора­лися впевнено, намалюйте веселого чоловічка. ()

— Якщо ви не змогли гарно виконати деякі завдання, нама­люйте такого чоловічка. ()

— Кому на уроці було дуже важко працювати, із завданнями не могли впоратися, намалюйте сумного чоловічка. ()

— Розкрию секрет цього смайлика. Він може змінювати свій настрій і свою посмішку. А для того, щоб він був завжди усміхне­ним, слід старанно працювати на уроці.

презентація до уроку 153 by aleksandrovka1986