Урок 136 (письмо) Тема. Закрпіпленя вмінь писати вивчені букви. Списування з друкованого тексту

Урок 136 (письмо)

Тема. Закрпіпленя вмінь писати вивчені букви. Списування з друкованого тексту

Мета: повторити та закріпити вміння писати букви, слова та речення; удосконалювати вміння списувати з друкованого тексту; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять учнів; виховувати бажання вчитися, охайність.

Обладнання: таблиця «Путівник»; фішки для побудови звукових моделей слів; таблиця для гри «Впізнай букву»; конверт зі словами прислів’я для кожного учня.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми та мети уроку

— Прочитайте та скажіть, що ми будемо робити сьогодні на уроці. А допоможе вам путівник.

III. Робота над матеріалом уроку

1 Звуко-буквений аналіз слів-відгадок з побудовою схем фішками

Живе собі, не поспішає,

Ногами ледь переступає.

Під панциром своїм без страху

Завжди гуляє... (черепаха).

• То холодним, то гарячим

Кожен вдома мене бачив.

То співаю я від жару,

То пускаю з носа пару. (Чайник)

Плавала, купалася,

Сухенькою зосталася. (Качка)

— Які звуки є спільними для слів черепаха, чайник, качка? ([ч], [а])

2 Гра «Впізнай букву»

— Діти, подивіться на дошку, знайдіть букви, які написані правильно.

Учні виходять до дошки і по черзі обводять букву, називаючи її.

IV. Робота в прописах

1 Читання та запис слів річка, ручка та качка, поданих аналітико-синтетичним способом

— Назвіть тип з’єднань між буквами у слові річка (ручка, качка).

— Подивіться на ці слова і скажіть, що спільного в усіх цих сло­вах. (Условах річка, ручка, качка — 5 букв та спільні букви ч, к, а.)

Пальчикова гімнастика

— Руками імітуємо відповідні рухи.

— Ми капусту шаткували!

Двічі — прямими, напруженими долонями імітуємо рухи сокири: уверх-униз.

— Солі в неї ми поклали!

Двічі — пальці зібрані «щіпкою», «солимо капусту».

— Ми капусту м’яли, дерли!

Двічі — енергійно стискаємо пальці в кулачки, то одночасно на двох руках, то по черзі.

— Смачну моркву туди терли!

Двічі — пальці однієї руки зжаті в кулак і здійснюють ритмічні рухи уверх-униз по долоні другої руки. Після цього міняємо руки.

2 Читання анаграм та їх запис

3 Читання та запис речення з його поділом на слова

— Подивіться уважно та спробуйте прочитати речення, слова якого приклеїлись один до одного. (Чорні очі у сичів.)

— Візьміть олівці і поставте поділки між словами.

— Скільки слів у реченні? (Чотири)

— Запишіть схему цього речення на дошці.

— Запишіть це речення. Будьте уважні та пишіть кожне слово окремо, не «склеюйте» різні слова.

4 Словникова робота (вправляння у заміні слів антонімами у реченні)

— Я називатиму речення, у якому необхідно замінити одне сло­во на протилежне за значенням.

• Влітку завжди дуже холодно (холодно — тепло).

• Черепаха — це найшвидша тварина (найшвидша — найповіль­ніша).

• Зайченятко — хоробра тварина лісу (хоробра — полохлива).

• Дівчинка побачила м’якого їжачка (м’якого — колючого).

5 Читання та запис речення Чепурна дівчина

— Доведіть, що це речення. (Починається великою буквою, а в кінці речення стоїть крапка.)

— Замініть слово чепурна іншим, щоб значення речення не змі­нилося.

— Скільки слів у реченні? (Два)

Фізкультхвилинка

Їжачку, їжачку, Нащо ти згорнувся? До твоїх голочок Хто ж би доторкнувся?

Розгорнись, їжачку, Прогуляйся трішки, Покажи, їжачку, Де у тебе ніжки?

6 Списування з друкованого тексту

1) Читання тексту вчителем

2) Читання «ланцюжком»

— Перепишіть текст у зошити. Будьте уважні!

7 Робота в парах. Гра «Розсипане прислів’я»

— Візьміть конверт на парті й разом із сусідом розташуйте сло­ва у правильній послідовності, щоб утворилось речення.

(Не борода робить чоловіка мудрим.)

— Як ви розумієте цю приказку?

— Як ви вважаєте, що може зробити людину мудрою?

— Отже, як людина може стати мудрою (розумною)?

8 Читання та запис слів чайка, гайка, лайка, байка, майка, зайка, поданих аналітико-синтетичним способом

— Прочитайте слова.

— Прочитайте спільну частину цих слів.

— Назвіть типи з’єднань.

— Прочитайте лише букви, якими відрізняються ці слова.

— Назвіть типи з’єднань.

V. Підсумок уроку. Коментар учителя про роботу учнів та її результати

— Що робили сьогодні на уроці?

— Найкраще сьогодні працювали...